Пішов з життя Ігор Крикунов – душа театру «Романс»

13/05/2021

На великій вулиці, виїжджаючи зі столиці України, Києва, Проспекті Перемоги, стоїть цікава, позначена часом будівля. Це – Палац культури машинобудівного заводу «Більшовик», збудований у 1930-х роках. З 1993 року тут знаходиться єдиний державний ромський театр країни – «Романс». Його керівник – Ігор Миколайович Крикунов – режисер, актор театру та кіно, педагог, співак і народний артист України, але перш за все, напевно, найвідоміший представник ромської меншини другої за розміром держави Європи. Ігор – високий чоловік, у нього теплі карі очі та низький мелодичний голос, наче меланхолійний голос розповідача казок; це характер і дійсно особлива людина. Але те, про що він розповідає при нашій першій зустрічі 12 вересня 2018 року – сигарета за сигаретою – мало схоже на казку: він говорить про країну, якій Російська Федерація нав’язує війну, про «свій» народ, який зазнає відсторонення, утисків та ворожого ставлення, навіть гине під час погромів, про постійну боротьбу за збереження життя його «дитини» – театру. Але Ігор впевнений у тому, що він робить, креативний, мужній, безстрашний, тому що він твердо вірить, що зможе змінити ситуацію на краще. З самого початку він тримає свій театр на плаву завдяки все новим п’єсам та гастрольним виступам. У червні 2019 року він та його ансамбль супроводжують церемонії відкриття місць пам’яті Фонду Меморіал у Калинівці і Дівошині – невеликих населених пунктах на півночі України, де німецькі підрозділи убивали ромів у 1942 році. Ці місця убивств були перетворені на гідні місця пам’яті та інформації у рамках проєкту «Захистимо пам’ять». Сотні місцевих жителів прийшли на відкриття, не зважаючи на спеку, щоб послухати музичний виступ ансамблю «Романс» та спів Ігоря; все зворушливі незабутні моменти.

Позавчора, на 68 році життя, перестало битися Ігореве серце. Сповнені болю від цієї втрати великого митця і активіста, сповнені співчуття його рідним та українським ромам, які втратили героя, ми, Фонд Меморіал, вшановуємо пам’ять Ігоря Крикунова.

1
/
1