Наша місія та досвід

Українсько-німецький проєкт «Мережа пам’яті» розпочав свою роботу з 2020 року і взяв собі за місію вшанування та захист місць пам’яті жертв масових злочинів націонал-соціалізму через розвиток мережі місцевих ініціатив, які здатні самостійно та системно повертати пам’ять про історію Голокосту і геноциду ромів у локальну культуру пам’яті.

Станом на 2023 рік ми являємо собою мережу громад та експертів, які захищають і вшановують культурну спадщину місцевих євреїв та ромів, дбають про місця поховання жертв Голокосту та геноциду ромів. Ми разом формуємо культуру пам’яті про Другу світову війну, усвідомлюючи зв’язок між минулим, теперішнім та майбутнім різних громад та мешканців України та виступаємо за інклюзивний підхід до історії України.

З 24 лютого 2022 року наша робота на теренах України стала ще інтенсивнішою. Перед обличчям чергового етапу російської загарбницької війни проти України ми адаптували наші завдання. В умовах воєнного стану в Україні спільнота «Мережi пам’яті» регулярно обмінюється локальними новинами, координує спільні дії та нагальні потреби. Попри щоденний ризик та фізичну небезпеку, локальні громадські ініціативи наполегливо продовжують тематичні дослідження та освітньо-культурну діяльність. «Мережа пам’яті» набула ролі опори для громадянського суспільства в громадах-партнерах проєкту.

Через навмисне знищення військами РФ закладів освіти, культурних інституцій, музеїв, знищення та викрадення історичних та культурних колекцій, ми започаткували напрям підтримки загрожених або постраждалих інституцій.

«Мережа пам’яті» реагує на потребу українського суспільства у побудові відповідальних та  усвідомлених паралелей між історією та сучасністю – тому ми започаткували простори для рефлексії щодо історії Голокосту та Другої світової війни в умовах сучасної війни проти України. 

Робота проєкту з місцями злочинів часів німецької окупації та пам’яттю про жертви цих злочинів, їхнє дослідження та перетворення на місця пам’яті та інформації, а також пошук нових способів захисту таких ландшафтів пам’яті є викликом, який набуватиме все більшої ваги та актуальності через появу численних місць насильства та масових поховань внаслідок розпочатої Росією війни.